Головна сторінкаУрядовий портал
 
УКР | ENG | РУС
 
 
 

Аерокосмічний портал України
Нацдержслужби України
Урядова телефонна лінія

Двадцять років після невагомості (або труднощі земного тяжіння). Присвячується пам’яті космонавта Леоніда Каденюка
 


    ”ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ПІСЛЯ НЕВАГОМОСТІ”

    (або труднощі земного тяжіння).

    Присвячується пам’яті космонавта Леоніда Каденюка.

    Сорок обертів зробила наша планета навколо своєї

    осі від дня, коли трагічна звістка про раптову смерть

    першого космонавта незалежної України Леоніда

    Каденюка вразила українську громадськість.

    Небагато людей на нашій планеті бачили Землю із космосу. Політ у космічному просторі та спостереження за нашою планетою має надзвичайний вплив на подальше світосприйняття людини, її ”земні” кроки та вчинки.

    ”Людина повинна кардинально змінити моральні і правові засади свого існування на Землі і, в першу чергу, сприйняття довкілля і ставлення до нього.” Цей вислів Леоніда Каденюка після 20 - річчя польоту він зафіксував на календарі зі своїм портретом на 2018 рік – є яскравим підтвердженням його позиції щодо організації життя нашої цивілізації, збереження природи, екології та покращення умов життя людства на планеті Земля.

    Важка ”ноша” ПЕРШОГО космонавта незалежної України не зламала Леоніда, не вразила його бацилою ”зіркової хвороби”, не зробила з нього зірку телевізійних шоу та відвідувача високих кабінетів.

    Він, не дивлячись на свою унікальність для нашої країни, зірковість своєї долі, високий професіоналізм, залишався порядною, чесною та чуйною людиною.

    Роки перед космічним стартом

    Клішківці – найбільше село на Буковині. Цей край славний працьовитими, талановитими людьми: артистами, художниками, письменниками, інженерами, вченими, громадськими діячами став батьківщиною і першого космонавта незалежної України.

    У важкі повоєнні роки в сім ’ї шкільних вчителів Каденюків народилися двійнята. Їх назвали Леонід та Сергій. Хлопчики швидко росли, пішли до школи. Разом із старшим братом Володимиром гралися у хлопчачі ігри, займалися спортом. Не дивлячись на хлопчачу компанію, жвавий характер, вони не завдавали клопоту батькам, які їх виховували в кращих традиціях українських сімей: повага до батьків і старших, взаємна підтримка, працелюбність, потяг до знань, бажання пізнання світу.

    Цей період в країні був характерним відбудовою зруйнованих війною міст і сіл, створенням потужних промислових підприємств, розвитком нових галузей промисловості і масовим потягом молоді до знань, освіти, науки.

    Серед своїх однолітків Леонід відрізнявся особливою цілеспрямованістю, вдумливістю та прагненням до нових знань. На нього, як і на багатьох молодих людей того часу, надзвичайний вплив мали запуск 1-го штучного супутника Землі та політ в космос першої людини Юрія Гагаріна. Мати часто помічала, як малий Льоня задивлявся в небесну височінь і про щось мріяв. Не думала вона, що під час його мрій руйнуються її надії на те , що син стане інженером або лікарем. І ось в 10 - му класі він говорить, що хоче стати льотчиком, а там…

    Отримавши атестат зрілості зі срібною медаллю, в 16 років він їде до Хотинського військкомату з проханням направити його на навчання у військове льотне училище. Але раптом.. трагедія - не вистачає одного року! Прохання Леоніда, а потім його батька і мами не переконали сувору комісію військкомату. На щастя на шляху Леоніда трапився чуйний і розумний начальник 4 – го відділу військкомату Міхеєв В.І., який повірив у щирі наміри юнака і підтримав його бажання стати льотчиком. ”Можливо, через деякий час ми будемо зустрічати його з квітами на космодромі,”- переконував він працівників Рагсу. Розробляється ”спец – операція,” під час якої нібито втрачається свідоцтво про народження, а потім виписується нове, де він вже на рік старший. Почався період навчання професії, збагачення знаннями, досвідом. Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків закінчив у 1971 році, Московський авіаційний інститут у - 1989 році. В серпні 1976 року зарахований до загону космонавтів Центру підготовки космонавтів Зоряного містечка. Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях ”Союз” орбітальній станції ”Мир” та за програмою ”Буран”. Як льотчик – випробувач 1-го класу освоїв 54 типи та модифікації літаків.

    Тим часом у великій країні проходять трансформаційні процеси. Замість єдиного СРСР з ’явилося 15 країн, які проголосили свою незалежність і почали самостійно будувати своє життя. В Україну поверталися тисячі українців з інших республік. Серед них було багато військовослужбовців, в тому числі тих, котрі служили в збройних силах, на космодромах Байконур, Плісецьк, Капустин Яр.

    В 1992 році в Україні створюється Національне космічне агентство, формується перша космічна програма, в якій передбачалося запустити 1-й штучний супутник Землі під юрисдикцією України – ”Січ”, створити вітчизняний телекомунікаційний супутник ”Либідь,” а також підготувати українського космонавта для здійснення наукових експериментів на орбіті.

    В цей час Президент України Л.Д.Кучма домовляється з Президентом США Б.Клінтоном про політ українського космонавта під час однієї з місій на американському космічному кораблі типу шаттл. Національному космічному агентству України та НАСА даються доручення спільно підготувати такий проект. Вчені Національної академії наук України та фахівці наукових центрів НАСА визначають напрямки космічних експериментів, які має здійснити наш космонавт.

    Звісно, у нас не було досвіду добору та підготовки космонавтів. Мене призначили керівником цього проекту. В агентстві була створена спеціальна комісія для розгляду всіх питань, пов’язаних з підготовкою цього проекту, до якої увійшли ряд фахівців галузі, представники академії наук, медичних установ, Малої академії наук. За підготовку та проведення наукових експериментів відповідали директор інституту ботаніки НАН України академік К.М.Ситник та завідуюча відділом - професор Є.Л. Курдюм. Були розроблені заходи щодо підготовки до польоту українського космонавта. Визначені відповідальні за медичну та фізичну підготовку (професор В.А.Березовський), освітню програму (В.І. Назаренко - співробітник малої академії наук). Для інформаційного супроводу підготовки та польоту космонавта утворюється телерадіокомпанія ”Либідь” Національного космічного агентства. Оголошується конкурс на пошук кандидата для виконання цієї місії. До середини 1996 року зголосилося понад 30 чоловік.

    На одному із перших засідань комісії я звернувся до присутніх: ”Шановні члени комісії, перед нами стоїть відповідальне завдання визначити гідного кандидата на здійснення космічного польоту. Головна підготовка космонавта буде проходити в космічних центрах США. Тому це повинна бути людина високопрофесійна, з високими моральними якостями і активною життєвою позицією. Ми маємо виходити також із того, що Перший космонавт незалежної України на довгі роки буде взірцем для багатьох людей, особливо для молоді та дітей.”

    Комісія агентства відібрала 28 претендентів. Серед них був Леонід Каденюк. Проте для участі в цьому проекті йому згідно з умовами конкурсу необхідно було змінити громадянство та переїхати до України.

    Коли Леонід зайшов до приміщення, в якому засідала комісія, він відразу викликав симпатію своєю посмішкою, статурою, ввічливістю та ледь помітним хвилюванням, яке відчувалося в його голосі. На питання щодо зміни громадянства без вагання сказав, що це питання він вже почав опрацьовувати.

    Після тривалого засідання комісія прийшла до одностайного висновку - визнати переможцем конкурсу Леоніда Каденюка.

    Почалися напружені будні підготовки до відрядження в США. Леонід почав працювати в інституті ботаніки, щоб досконально вивчити тонкощі проведення експериментів на орбіті.

    Американський період підготовки до польоту

    Згідно з домовленостями, кандидат на політ повинен пройти первинне стажування в одному із космічних центрів Сполучених штатів Америки. Невелика делегація в складі Кузнєцова Е.І., Каденюка Л.К., Мейтарчана В.Г. відлітає до США, де кандидати на політ пройдуть медкомісію в космічному Центрі ім. Л. Джонсона та первинно – ознайомчу підготовку до космічного експерименту в космічному Центрі ім. Дж. Кеннеді. Наша делегація була присутньою під час чергового запуску шаттлу ”Колумбія” з космодрому на мисі Канаверал, зустрічалася з керівником НАСА Даніелем Голдіним та іншими провідними фахівцями НАСА та космодрому.

    Після стажування в космічних Центрах США кандидати на політ повернулися до України. Продовжилася їх підготовка в Українських наукових установах, а також вирішувався ряд організаційних заходів. Зокрема готувалися предмети, які космонавт мав взяти з собою в політ і які б були для нашої держави символічними. До набору увійшли: Державний прапор, Герб, Конституція України, Герб Києва, портрет відомого конструктора ракетно-космічної техніки М.К. Янгеля. Відомий український співак Анатолій Солов’яненко передав унікальне видання ”Кобзаря” Т.Г.Шевченка, група ”ВВ” передали свій перший диск, а Київський годинниковий завод для космонавта розробив унікальний хронометр з символікою місіїSТS – 87 та інше. Український комерційний банк ”ВА – банк” на період підготовки і відрядження до США космонавта і його дублера призначив спеціальні стипендії. Космічне агентство забезпечило матір Леоніда Ніну Андріївну сучасним телевізором, щоб вона могла спостерігати за стартом і космічним польотом сина.

    На час підготовки до польоту весь екіпаж разом із сім’ями проживав в окремому котеджному містечку. Це було необхідно для налагодження контактів між членами екіпажу, покращення взаєморозуміння між ними, створення атмосфери довіри та взаємодопомоги. Леонід швидко знайшов контакт з усіма членами екіпажу та встановив дружні відносини. Вони не тільки разом працювали, а й відпочивали та проводили дозвілля.

    Швидко пролетіли місяці підготовки до польоту, і ось наступив листопад 1997 року. Старт космічного корабля ”Колумбія” призначений на 19 листопада. З України прилетіла численна делегація. В її складі Президенти України Л.Д.Кучма, Л.М.Кравчук, Президент Національної Академії наук України Б.Є. Патон, керівництво Національного космічного агентства, земляки з Буковини, журналісти та учасники освітньої програми, яка буде проводитися під час космічного польоту.

    За два дні до старту я зустрівся з Леонідом в блоці, де він готувався до польоту. У нього був піднесений настрій. Спокійний і зосереджений ззовні, але по очах було видно, що він щасливий з того, що його мрія про космічний політ ось-ось буде здійснена. Наступного дня його відвідав Президент України Л.Д.Кучма та посол України в США Ю.Щербак. Між ними відбулася тривала розмова про політ та плани на майбутнє. Наступну добу екіпаж провів у повній ізоляції від сторонніх, зосередившись на останніх приготуваннях до старту.

    І ось настав день старту - 19 листопада. На оглядовому майданчику присутні тисячі глядачів. О 14.46”Колумбія” стартувала в космічний простір, і вже через десяток хвилин вона була на орбіті. З перших хвилин польоту для космонавтів почалася трудова вахта, насичена десятками наукових експериментів, які проводили члени екіпажу за своїми програмами. Ми слідкували за тим як працював Леонід Каденюк на орбіті, як він проводив наукові експерименти, освітню програму -”Космічні уроки” для 20 тисяч школярів з України та 20 тисяч американських учнів. Був організований дзвінок Президента України Л.Кучми на космічний човник ”Колумбія” під час якого він спілкувався з нашим космонавтом. Швидко промайнули 16 діб польоту, і ось наступив ранок 5-го грудня. На космодромі зібралася велика група зустрічаючих, вчених, фахівців космодрому. На горизонті з’явилася чорна цятка, яка швидко наближалася до землі. Це надзвичайно складний і небезпечний етап польоту. Лічені секунди, і”Колумбія” торкається посадкової смуги. Спрацювали гальмівні парашути, ”Колумбія” зупиняється. Ще через 30 хвилин ми вже вітаємо та обіймаємо щасливих і втомлених виснажливим польотом членів екіпажу. Звичайно, мене цікавить самопочуття Леоніда. Радісно всміхаючись, він говорить: ”Все гаразд, я щасливий, але земля чомусь під ногами хитається”. Келвін Крегель, вітаючись зі мною, повідомляє: ”Леонід - молодець! З ним можна летіти і на Місяць”.

    Після короткої фотосесії екіпаж забрали на медичне обстеження і відпочинок.

    В Україні, тим часом, розпочалася підготовка до зустрічі космонавта та його дублера.

    Повернення на Батьківщину

    12 січня 1998 року в аеропорту Бориспіль зібралися численні журналісти, представники влади, земляки, родичі, а головне - мати Леоніда Ніна Андріївна. Рейсовий літак ІЛ-62 зупиняється біля червоної доріжки, грає військовий оркестр і по трапу сходить наш космонавт. Пройшовши кілька десятків метрів по доріжці, він потрапляє до обіймів зустрічаючих, тут і квіти, і хліб - сіль, і сльози радості, слова рапорту і вітань. Через кілька днів було вітання космонавта на урочистому вечорі в палаці ”Україна”. Президент Л.Кучма присвоїв йому звання Героя України та звання генерал-майора. Певний час генерал Л.Каденюк проходив військову службу у збройних силах України.

    За традицією, після польоту члени екіпажу відвідують країни своїх колег. У вересні 1998 року екіпаж ”Колумбії” відвідав Україну, був на Буковині – батьківщині Леоніда Каденюка. Після прийому в Маріїнському палаці, під час якого Президент Л. Кучма нагородив астронавтів, командир екіпажу Келвін Крегель мені розповідав: ”Я з Леонідом познайомився, коли він приїхав готуватися до польоту. Я його вивчав, з ним тісно співпрацював, літав з ним в парі на літаку, був у космосі. Це дивовижна людина: працелюбний, високоорганізований, цілеспрямований, грамотний спеціаліст високої кваліфікації, відданий космосу. Як людина - дружня, чесна, любить свою батьківщину. Я вважаю, Україні пощастило, що у неї такий перший космонавт.”

    В 2002 році Л.Каденюк обирається Народним депутатом до Верховної Ради України 4-го скликання. До нових для себе обов’язків Народного депутата Леонід Каденюк ставиться сумлінно і відповідально, так, як звик на військовій службі, в загоні космонавтів та під час польоту в космосі. До нього тягнулися люди не тільки тому, що депутат – космонавт, а й тому, що вони бачили, як він уважно ставиться до їхніх проблем та намагається їх вирішити. Навіть коли він вже не був депутатом, то продовжував працювати для людей: отримував сотні листів, телефонних дзвінків, проводив зустрічі з громадськістю, вирішував їх питання у високих владних кабінетах.

    Леонід Костянтинович був Президентом аерокосмічного товариства України, радником Голови Державного космічного агентства України, членом колегії ДКА, віце-президентом українського молодіжного аерокосмічного об’єднання ”Сузір’я”, почесним президентом міжнародної громадської організації ”Рада з екологічної безпеки”, членом наглядової ради Київської політехніки та Почесним президентом Буковинського земляцтва.

    Проте він вважав, що його потенціал використовується не в повному обсязі. ”Я можу зробити набагато більше, щоб принести користь країні”, - часто говорив він, вболіваючи за стан розвитку та фінансування космічної галузі, за долю багатьох наукових організацій та промислових підприємств, та вектор розвитку промисловості країни в цілому.

    Леонід часто ініціював проведення різних заходів для молоді, ветеранів, працівників галузі.

    В грудні 2017 року на спільному засіданні Ради з космічних досліджень Національної академії наук та колегії Державного космічного агентства, присвяченому 20 - річчю польоту Л.Каденюка, аналізувалися підсумки тієї роботи, яка була проведена вченими академії та космонавтом під час пам’ятної місії. На засіданні виступив Леонід Костянтинович, який поділився спогадами про політ та висловив своє бачення розвитку науки про космос на сучасному етапі та необхідності визначення стратегії розвитку нашої країни. Дав свою оцінку подіям двадцятирічної давності академік Ярослав Яцків: ” Це був на той час піонерський, унікальний експеримент. Його результати до сьогодні цитуються в світовій науковій літературі.”

    30 січня п.р. Л. Каденюк прийшов до Голови Державного космічного агентства з пропозицією щодо активізації співробітництва з американськими астронавтами, які створили компанію для продовження роботи міжнародної космічної станції, а згодом (через 5-7 років) на її базі створити приватну космічну станцію.

    А вранці 31 січня його серце зупинилося. Проте, вже 27 лютого п.р. в космічному агентстві був американський астронавт Майкл Лопес-Алегрія для перемовин щодо ідеї Леоніда. Разом з групою працівників космічного агентства він відвідав могилу нашого космонавта.

    Бесіди з Леонідом Каденюком

    1. ”Спостереження за Землею й Космосом я сприймав як читання надзвичайно цікавої та рідкісної книги, яку тримати в руках пощастило одиницям. Глобальність побаченого мною в космосі мабуть сприяла тому, що я трохи по іншому став сприймати світ, життя на Землі і давати інші оцінки проблемам нинішнього суспільства – наскільки правильно воно організовано та співіснує. При погляді на Землю було і те, що викликало тривогу. Наприклад, відразу впадає в очі надзвичайно тонкий шар атмосфери, який плівкою огортає нашу планету. Це мене вразило. Майнула думка: ”Невже життя на Землі існує завдяки такому тоненькому прошарку, який забезпечує різноманіття життя на планеті і його безпеку”.

    2. ”Дивлячись на планету з космосу, особливо гостро усвідомлюється безглуздість щорічних витрат трильйонів доларів на виробництво, розміщення та збереження ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї та інших видів самознищення людини. Безумовно, все це смертоносне ”сміття” в біосфері планети спрямоване не лише проти людини, але й проти всього живого, що на ній існує”.

    3. ”Захоплення неймовірною красою Землі супроводжувалося думками про недосконалість людського суспільства, законів, за якими воно існує, і які поглиблюють дисгармонію між ним і природою.”

    4. ”Після повернення з космосу я прийняв рішення, що єдиний в країні космонавт повинен бути поза всіляких партій. Моя партія – український народ. Політика для мене - це постійне вболівання за долю України, кожного громадянина, добробут населення.”

    5. ”Звикання людей до неякісного природного довкілля, шкідливої для здоров’я питної води, генетично модифікованих продуктів харчування, забруднення атмосферного повітря, змін клімату, тощонесе у собі смертельну небезпеку для земної цивілізації та й взагалі для життя на планеті. Тому вирішив ініціювати розробку Екологічної Конституції Землі. Ставши складовою зовнішньої політики України, ця ініціатива може слугувати об’єднавчою для всіх країн – членів ООН, що дозволить змінити і піднести імідж нашої держави.”

    6. ”Мене часто запитують, чи є Україна космічною державою. В цих питаннях я відчуваю тривогу за майбутнє держави, чи не все втрачено, чи можливий ренесанс галузі і що для цього потрібно зробити. Без всякого сумніву Україна є космічною державою і залишиться нею. Навіть попри те, що протягом 25 років незалежності нашої держави космічна галузь існує не завдяки, а всупереч обставинам. Якщо простежити хід розвитку ракетно-космічної техніки колишнього СРСР, то варто наголосити, що всі генеральні конструктори були українцями: С.Корольов, В.Глушко, Г.Лозіно-Лозінський, М.Янгель, В.Челомей. В Україні знаходиться біля 30% промислового, наукового та кадрового потенціалу колишнього Союзу, відомі в світі завод ”Південмаш”, КБ ”Південне”, об’єднання ”Хартрон”, завод ”Київприлад” та інші колективи. Україна володіє повним циклом виготовлення космічної техніки від проектування до виробництва і експлуатації її в космічному просторі. За 25 років незалежності було здійснено понад 140 пусків вітчизняних ракет, виведено на орбіти 375 КА на замовлення 25 країн світу. Хіба це не переконливі факти і цифри?! На жаль, про них мало хто знає, або не звертають уваги навіть в Уряді. Зрозуміло, що нинішній економічний стан України характеризується як глибоко критичний. Але це не привід для того, аби забути про космічну галузь, яка допоможе вивести країну з кризи. Адже галузь зв’язана буквально з усім, чим людина займається на Землі: сільське господарство, медицина, зв'язок , телебачення, дистанційне зондування землі, прогнозування погоди, магнітних збурень (космічної погоди) та інше.

    Пригадую слова американського вченого – фізика Міттео Каку: ”Нації, які вірять тільки у сільське господарство, приречені бути бідними.”

    7.Іноді мені прикро, що до моєї думки не прислуховуються, особливо на високому рівні. Адже я знайомий з організацією космічної діяльності в багатьох країнах. Це стосується, насамперед, фінансування галузі. На 2017 рік у бюджеті України на космічну програму виділено лише 29 мільйонів гривень. В космічній галузі за такі кошти нічого не зробиш. Для порівняння: бюджет НАСА - 19 мільярдів доларів, Європейського космічного агентства і Китаю більше 5 – ти млрд. доларів, РФ – понад 3 млрд. доларів. Держава не замовляє космічну техніку на підприємствах галузі. Тільки робота в міжнародних космічних проектах дозволяє зберігати космічний потенціал країни.”

    8. ”Коли був Народним депутатом, я багато працював для людей, відгукувався на їх запити, прохання, намагався допомогти і окремим людям, і регіонам. Я не образився на людей, які не проголосували за мене на чергових виборах. На жаль, вони поставлені у важке становище, і сотня гривень під час голосування зіграли на користь мого суперника. Але і до сьогоднішнього дня я отримую безліч листів, дзвінків від людей з різних куточків України і намагаюся на них певним чином відреагувати. Багато уваги я приділяю молоді, дітям. Я розумію, що нам неможна втратити молоде покоління. Наше майбутнє зараз навчається десь в 3-му або 5-му класах. На них потрібно звертати особливу увагу, виховувати, формувати кращі риси людини 21 століття. Тому я працюю в українському молодіжному об’єднанні ”Сузір’я,” серед студентської молоді і школярів. Пригадую грандіозні свята – ”космічні зміни” в таборі ”Артек”, різні конкурси в обласних центрах, наукові конференції в м. Дніпро, в м. Житомирі, в Чернівцях, в Київському планетарії, і цю роботу потрібно посилювати і орієнтувати молодь на освоєння робітничих та інженерних професій, особливо в високотехнологічній сфері та в галузі інформаційних, цифрових технологій”.

    В останню путь

    В ранці 2 - го лютого біля клубу Кабінету Міністрів України зібралися тисячі киян, щоб провести в останню путьпершого космонавта незалежної України. Приїхала велика делегація з Чернівецької області, з рідного села Клішківці, Чернігівського вищого військового училища льотчиків, з багатьох областей нашої країни, представники підприємств, організацій космічної галузі, збройних сил України. З космонавтом прийшли проститися Президенти Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Ющенко, представники Адміністрації президента, Верховної Ради, Уряду України.

    Слова, які Леонід Каденюк заслужив, але не почув.

    П. Дегтяренко: ”Леонід Каденюк був символом космічної галузі. Він вписав золоту сторінку в космічну історію нашої держави.”

    В. Горбулін: ”До польоту Л.Каденюка Україну знали як країну, яка виробляла кращі стратегічні військові ракети, а безпосередньо нашого космонавта не було. Україна завжди була космічною державою і завжди такою буде. Для цього Л.Каденюк зробив дуже багато”.

    Л. Кучма: ”Мало велике значення те, що США визнали Україну як незалежну державу, підтримали її. Дійсно, в ті роки було стратегічне партнерство з Україною і навіть такий захід, як політ українського космонавта Л.Каденюка якраз це і підкреслював. Це було важливо не тільки із наукової, а і з політичної точки зору.”.

    В одному із останніх інтерв’ю Леонід говорив, що людина не вмирає, а продовжує жити в космічному просторі. Піднімаючи очі до зірок шукайте серед мільярдів зірок зірку Леоніда Каденюка. Думайте та згадуйте нашого першого космонавта, його земні діла, мрії та плани. Нехай пам'ять про нього у нас живе вічно, як вічно живуть зірки в космосі.

    ЕДУАРД КУЗНЄЦОВ, радник Голови державного космічного агентства.

 
06/20/2018: Делегація ДКА бере участь у заходах з космічної тематики ООН у Відні

06/11/2018: Голова ДКА Павло Дегтяренко відвідав Головний центр спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів

06/08/2018: Голова ДКА Павло Дегтяренко зустрівся з Президентом Національної академії наук України

06/07/2018: Круглий стіл молоді ракетно-космічної галузі «Сучасні можливості космічної України» - післямова

06/06/2018: Відбувся успішний пуск ракети-носія «Союз-ФГ»